Олександр Гаврош

Олександр Дюлович Гаврош (26 березня 1971, Ужгород) — український журналіст і письменник.

 

З біографії

Народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Франка. Працює в закарпатських та всеукраїнських ЗМІ.

Має понад тисячу публікацій у пресі.

Член Асоціації українських письменників.

Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, сербською, польською мовами.

Засновник і співголова журналістського клубу «НеТаємна вечеря».

Захоплення — література, історія, культура.

 

Досягнення і відзнаки

Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) за п'єсу «Ромео і Жасмин»
Дипломант «Коронації слова» 2008 року за п'єсу «В Парижі красне літо…».
Лауреат 10 Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2008» в номінації «Дитяче свято — Твори для середніх і старших школярів»
Лауреат журналістської премії імені Йосипа Терелі за 2009 рік
Дипломант конкурсу "Золотий лелека" за 2009 рік за "вишукану інтерпретацію закарпатських легенд у "Сказаннях Срібної Русі"
Дипломант конкурсу "Коронація слова" 2010 року у номінації "Романи" за твір "Галуна-Лалуна" -- нагороджений спеціальною відзнакою "Вибір видавців"
П'єса "Ромео і Жасмин" поставлена в Київському народному студентському театрі "Вавилон" (березень, 2010 р.), в Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка (травень, 2010 р.)
Переможець «Коронації слова» 2011 року (І місце у номінації "П'єси для дітей") за п'єсу «Цирк Івана Сили»
Дитячий мюзикл «Цирк Івана Сили» поставлений у Закарпатському обласному театрі ляльок «Бавка» (жовтень, 2011 р.)
 

Цікаві факти

У 2006-2007 рр. працював завідувачем літературно-драматичною частиною Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру
У 2007 р. творчість Олександра Гавроша надихнула волинську письменницю-прозаїка Олександру Гандзюк на створення збірки еротичних поезій «Вагітна болем: ситуації»
У 2009-2010 рр. -- упорядник серії "Українська дитяча класика" видавництва "Грані-Т". Автор передмов до книжок, що вийшли у цій серії: Микола Трублаїні "Лахтак", Борис Комар "Векша", Юрій Смолич "Прекрасні катастрофи"
Еротичні поезії Олександра Гавроша звучать у виставі "Шукайте жінку!" Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру за п'єсою білоруського драматурга А.Курейчика
Лектор Другої літньої літературної школи (2011 р., Колочава)
 

Твори

Поетичні збірки

«Фалічні знаки» (2004),
«Тіло лучниці» (2006);
«Коньяк з дощем» (2009)
Публіцистичні книжки

«Моя р-р-революція» (2005),
«Закарпатське століття: ХХ інтерв'ю», (2006);
«Точка перетину», (2009)
«Владика Мілан: "Свобода -- це можливість обирати добро», (2009)
Дитячі книжки

«Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» (2007),
«Пригоди тричі славного розбійника Пинті» (2008).
«Галуна-Лалуна або Іван Сила на острові Щастя» (2010).
«Олександр Гаврош про Григора Пинтю, Олександра Духновича, Івана Силу, Адальберта Ерделі, Августина Волошина» (2011)
Упорядкування

Упорядник гумористичних альманахів «Карпатський словоблуд» та «Карпатський блудослов».
Упорядник публіцистичних дайджестів: «Украдена перемога: хроніка найбрутальніших виборів», «Мукачівська епопея», «Закарпаття: 15 справ УСБУ», «Михайло Заяць — наша людина в кіно».

Окремі твори у журналах

Також твори друкувалися в часописах «Сучасність», «Київська Русь», «Ї», "Дніпро", антології «Біла книга кохання», альманах «Джинсове покоління», «Корзо», "Лінії пристрасті", "Березневі коти".


Іван Фірцак (Іван Сила)

Біографія.

 

      Іван Федорович Фірцак (Кротон) — український борець, боксер, боєць вільного стилю, силач, артист цирку.  У 1928 році був визнаний найсильнішою людиною планети. Деякі силові трюки Івана Фірцака-Кротона досі ніхто не може повторити.

      Народився в 28 липня 1899 року с. Білки ( Іршавського району на Закарпатті), у селянській родині. Неймовірна фізична сила юнака швидко привернула до нього увагу. У двадцять років Кротон подався на заробітки до Праги. У 1919 році завдяки рекомендаційному листу Вацлава Прохазцки, що служив нотарем у Білках, Іван Фірцак потрапляє на празький завод, власником якого був брат чиновника. Деякий час Іван працює оператором корби, за допомогою якої піднімали вантажі. Після заводу Прохазки Іван Фірцак влаштувався вантажником на залізничному вокзалі, де була чітка оплата за кожен перенесений кілограм ваги. Норму атлет відробляв за півдня.

Як спортсмен-аматор став відомим та популярним у 20-х роках, коли почав перемагати на бійцівських турнірах і змаганнях у Празі. Першим спортивним поєдинком для закарпатця став бій із мандрівним силачем Вілетом, що заробляв собі на прожиток виступами на вуличних аренах. Бій для Вілета скінчився повною поразкою. Під час поєдинку Івана Фірцака помічає тренер Ондржей Нейман, який на тривалий час стає наставником силача. Фірцак називав його “паном професором”. Юнак тренувався із 25-кілограмовою гирею. Не тільки носив її вдома у дворі, а і їздив із нею трамваєм.

         У 1922 році на чемпіонаті з важкої атлетики Чехословаччини Іван Фірцак підняв вагу 150 кг і здобув золоту медаль. Став першим важковаговиком в історії чехословацького спорту, що виграв першість республіки. Незабаром став чемпіоном Чехословаччини з рукопашного бою. Він неодноразово ставав переможцем празького клубу важкоатлетів “Прага-Бубенеч”. Іван Фірцак 70 разів перемагав у боротьбі з гирьового спорту, був переможцем конкурсу краси тіла в Парижі.

 

Одним із суперників Івана Фірцака був чемпіон країни Колар Грдлічка, з яким відбулась сутичка в ресторані “Слован”. Фірцак був змушений заплатити штраф, бо чех служив у поліції. Після офіційного виграшу першості Іванові також запропонували стати правоохоронцем, але він відмовився.

      Під час поїздки до Карлових Вар, автомобіль, яким керував тренер Івана Фірцака, потрапив в аварію. Ондржей Нейман загинув, а Іван шість тижнів провів у лікарні. Поліція заарештувала його, звинувативши в убивстві. Згодом двоюрідний брат Неймана адвокат Гайхел взяв Фірцака на поруки, сплативши велику грошову заставу.

Залишивши аматорський спорт, Кротон-Фірцак долучився до циркового мистецтва. Він став артистом відомого празького “Герцферт-цирку”. Мачок Маклер, головний постановник, що 30 років пропрацював у цьому цирку, запропонував Іванові стати зіркою арени. З “Герцферт-цирком” Іван Фірцак об'їздив півсвіту, полонивши своєю майстерністю Угорщину, Болгарію, Грецію, Румунію, Францію, Данію, Нідерланди, Польщу, Канаду, США та багато інших країн. Загалом виступав у 64-х країнах світу. Фірцак, якого на афішах називали Іваном Силою, виходив на сцену перед великими аудиторіями у Відні, Берліні й Вашингтоні, де рвав залізні ланцюги, жонглював важкими предметами (гирі, кулі, штанги), лежав на розбитому склі, тримаючи на собі 500 кілограмів ваги, зубами тягнув вантажівки, гнув пальцями цвяхи, робив із них різні фігури, які роздавав глядачам. За його феноменальну силу, трюки, багато унікальних рекордів світова громадськість присвоїла Іванові Фірцаку ім'я античного героя Кротона.

     У США Іван виконав рекламний трюк : ліг на землю й легкове авто переїхало йому через горло. Фотокартка цього номера обійшла чимало американських газет. Згодом він увів його до своєї програми під назвою “Людина під колесами машини”.

  В 1927 році власники концерну “Форд”, на знак пошани, подарували Фірцакові іменний автомобіль. Після місячних гастролей “Герцферт-цирку” в Лондоні королева Великобританії, яка відпочивала зі своїм почтом у Блекпулі, запросила гостей показати програму в п'ятитисячному залі цирку Тауер. Тут Іван тягнув ланцюгом вантажну машину, наповнену людьми. На прохання королеви Іван Фірцак у шкіряних рукавицях на ринзі помірявся силою із суперважковаговиком, на той час чемпіоном світу з боксу Джоном Джексоном. Бій закінчився поразкою Джексона, якому Кротон проломив грудну клітку — удар був настільки потужним, що тріснула рукавиця. Після поєдинку Джексон не витримав і викинувся з вікна багатоповерхового будинку. Внаслідок цього випадку, Іван Фірцак зазнав нападу прихильників Джона Джексона, які сильно травмували голову спортсмена та спричинили відкритий перелом черепа. Відтак, лікарі змушені були імплантувати золоту пластину в пошкоджену кістку. Два місяці атлет ходив із забинтованою головою, а надалі виступав у перуці. Як компенсацію та як визнання Івана Фірцака за видатного борця, королева Англії подарувала йому унікальний пояс, манжети й шолом, прикрашений діамантами й рельєфним зображенням левів.

       Згодом Іван розірвав 10-річний контракт із цирком раніше домовленого терміну й через суд виплатив власникові велику компенсацію — 100 тис. крон. Повернувся в рідне село в кінці 1930-х рр. Коли угорці після окупації Закарпаття в 1939 році захотіли конфіскувати у Фірцака автомобіль “Форд”, він розтрощив його кувалдою. За це був покараний : його посадили до в'язниці й побили. Після встановлення радянської влади НКВД конфіскувало у Кротона всі його нагороди, відзнаки й навіть фотографії. У замовчуванні феномена Івана Сили в радянські часи відіграла значну роль доля його сина. 18-річний Іван Фірцак-молодший у повоєнні роки був засуджений за сфабрикованою справою у належності до ОУН на 25 років таборів, із яких майже 8 відсидів. Він був великою надією для свого батька, уславленого атлета, адже завжди виступав із ним у парі й був чемпіоном УРСР з боксу в перші повоєнні роки.

    Іван Фірцак заснував закарпатську циркову школу і школу силових мистецтв. Багато його учнів здобули чемпіонські титули у важкій атлетиці.

Однією з причин смерті Івана Фірцака стала імплантована золота пластина, яка потребувала заміни. За часів Радянського Союзу не було можливості виїхати за кордон для проведення відповідної операції, тому рана під пластиною почала загнивати. Лікар, який регулярно приїздив до атлета з Іршави, не зміг нічого вдіяти.

       Помер Іван Фірцак 10 листопада 1970 року в рідному селі Білки. Похорон атлета був багатолюдний — попрощатися з Кротоном приїхало багато спортсменів. Поховано Кротона на цвинтарі в присілку Телятинець.

Відомі циркові номери.

“Груди замість ковадла” — брилу трощили молотом на його грудях;

“Зуби мамонта” — Фірцак прибивав долонею дубову дошку до столу, використовуючи 20-сантиметрові цвяхи; після того як кілька осіб не могли її відірвати, він прикладав хусточку до голівок цвяхів і витягав їх зубами;

“Залізне серце” — триметрову рейку клав собі на плече, четверо асистентів звішувалися на неї, пробуючи її зігнути. Коли їм цього не вдавалося, він руками вигинав із неї серце.

У Відні цупив зубами платформу з меблями, а в Женеві загальмував руками дві машини.

Перед президентом Чехословаччини Фірцак показав номер “Шия під штреком” — десятеро чоловіків згинали на карку Івана залізничну рейку, коли той лежав на столі.

Цікаві факти.

Щоранку снідав яєчнею із 40 яєць.

В Іспанії на кориді Кротон голіруч переміг бика, звалив його на плечі та відніс до найближчого ресторану.

Міг спокійно тримати на витягнутих руках 30-літрові чавунні бідони з молоком.

Міг зрушити з місця дерев'яну хату.

Дід Кротона — Іван Вільхович — у лісі вбив ведмедя поліном, за що в селі його прозвали Силою.

Підлітком Кротон пошкодував корову і, впрігшись до плуга, сам зорав поле. Коли телиця пошкодила ногу, Іван приніс її додому на плечах.

Здійснив втечу із в'язниці, вирвавши ґрати.

Виграв бій із японським борцем Токедзо, на 20 кг важчим.

Вшанування пам'яті.

В будинку в селі Білки, де жив спортсмен, діє музей Фірцака-Кротона, а на Будинку культури встановлено пам'ятний бронзовий барельєф атлета.

26 липня 2009 до 110-річчя від дня народження Івана Фірцака в центрі с. Білки йому відкрили пам'ятник. Монумент виконав скульптор Микола Глеба із суцільної гранітної брили вагою 7,5 т. Позував для пам'ятника Василь Вірастюк.

У серпні 2012 на Київській кіностудії імені Олександра Довженка розпочались зйомки фільму “Іван Сила” про Фірцака-Кротона. Режисер фільму — Віктор Андрієнко. Головну роль виконає чемпіон України, штангіст Дмитро Халаджі. Бюджет фільму склав близько 16 мільйонів гривень. Фільм “Іван Сила” з'явився у прокаті 19 вересня 2013.

 



"Неймовірні пригоди Івана Сили"

Буктрейлер



Іван Гаврош "Неймовірні пригоди Івана Сили" (читати книгу повністю)